Тӑта мосванӑн ма Лемпино кәртӑн Нефтеюганской районӑн вәсум па кәща нє Наталья Николаевна Фоменкина пиа вәйтантыйсум па путрємӑсум, хутыса ыв хущеа хӑннєхуятӑт вәӑт. Тӑм рўщ ими 1997-мит он щив юхтӑс. Сыры ўв ӑшколайн няврємӑт вәнтуман рәпитӑс па 2008-мит он кәртӑң кәща нєңа пириса. Хуты щи вєр вәс, ўве иньщӑссум.
– Наталья Николаевна, муй щирн нӑң тӑм тӑхийн рәпитты питсӑн?
– Сырыя ма, вантэ, ӑшколайн няврємӑт вәнтӑсум. 2007-мит он кәртӑң администрация хота депутата пирисыюм. Россия мўвев законӑт щирн апӑт щимӑщ хӑннєхә эвӑт иєм хуят иса кәщая йи. Щиты 2008-мит о вўш эвӑт ма Лемпино кәща нєңа пунсыюм. Вет о мӑр иса вещката рәпитсум. Щӑта тӑм сўсн, лыпӑт хойты тыӑщн кимит пўш кәртӑң кәща пирисы па ма йипа нух питсум. Ин ищиты еы арсыр хӑннєхә нўшайт пиа вукємӑум па тӑта вәты мирєма нётум.
– Муй пӑта нын кәртӑн Лемпино нєм тӑй?
– Тӑм кәртэв щимӑщ нєм йис пурайт вўш эвӑт тӑй. Шушия вәты ёхўва ки эвӑты, тӑм тӑхийн мєт оӑңӑн хӑнты ики хоттє хуята пиа ай кәртые вєрмӑ. ўв Лемпин опращ нєм тӑймӑ па щит пӑта мўң кәртэв иса Россия мўв Екатерина хон ими вәмӑ вўш эвӑт арсыр нєпекӑтн щимӑщ нємӑн нух хӑншман вә.
– Наталья Николаевна, муй арат хӑннєхә нын кәртӑн хущи тӑмхӑт вә па муйсӑр тӑхетн ыв рәпитӑт?
– Тӑмхӑт Лемпино кәртэвӑн араттєн 495 хӑннєхә тӑйўв. ыв кўтєн 160 хуят хӑнты мира хӑншаньщман вәӑт. Мўң хущева хӑннєхуятӑт тәп бюджетной тӑхетн рәпитты щир тӑйӑт, щит администрация хот, ай пәьница, кўтўп ӑшкола, ай няврємӑт авӑты хот, культурно-спортивной комплекс, тўт хәрӑтты тӑхи, хотӑт хошмӑты тӑхи па щи тумпийн нємуты па ӑн тӑйўв. Щи тӑхетн, вантэ, ар пєлӑк иса нєңӑт рәпитӑт. Шуши мир хуятӑт, щит Салым юхан хӑнтэт, катра пурайт иты, вой-хў вепӑсуман па воньщумут ӑкӑтман вәӑт. Итәх ёх ыв кўтэн рәт щирн тӑйты мўвӑта хӑншаньщсӑт па щит пӑта мўв ипи тащ кӑншты рўщӑтн хоп сэвӑс моторӑтн муй «Буранӑтн» па бензинӑн мийяыйт.
– Щи хуятӑт, апа, культурае па ясңе тӑмхӑт вәнты тӑйэ?
– Ӑнтә. Тӑм йисн ыв хӑнты культура вєра, әмӑтсуха па ясңе иса хуыева юрємӑса.
– Арсыр кәртӑң мир хә ёх па хута рәпитӑт?
– Хӑщум хуятӑт вахта щирн арсыр сервисной компанияйт хущи рәпата мущӑтсӑт па итәх ёх Пойковской вошн рәпитӑт. Мўң кәртӑң хӑннєхуятўв эвӑт тӑмхӑт тәп ня хӑннєхә рәпата ӑн тӑй.
– Муйсӑр мєт авӑрт вєр нын ай кәртӑн хущи вә па муй щирн щит тўңматӑты?
– Ма щирємн, щит йиуп хот омӑсты муй государства эвӑт ўве хоумтты щир. Кимит авӑрт вєр – тӑм Лемпино кәртэвн хә хуятӑт пӑта рәпата ӑнтәм. Вантэ, кашӑң хӑннєхә тӑта ўв хоттє ёха пўңӑн вәты па рәпитты ӑңхӑ.
– Наталья Николаевна, нын кәртӑн эвӑт еы вәнтыйты айат ёх институтӑт муй университетӑт етшуптӑты юпийн юхы кєрӑӑт муй па тӑхета вәты мӑнӑт?
– Ар пєлӑк айат хӑннєхә вәнтӑты тӑхет юпийн па вошӑта муй кәртӑта мӑнӑт. Тәп училищайт етшуптум пухӑт юхы юхӑтӑт па тӑта вой-хў вепӑс унтасн еы вәты щир мущатӑт. Ӑ рәпата иса ӑнтәм. Ин мўң кәртӑң администрация хотэва бухгалтер нє кӑншўв. Щи тумпийн кўтўп ӑшколаева няврємӑт английской ясӑңа вәнтӑты хӑннєхә па ӑн тӑйўв. Тӑм он кӑт учитель тыв рәпитты вохсўв. Итӑ ӑшколайн математикая па физикая няврємӑт вәнтӑ, ўв Башкирия эвӑт юхтӑс па иса йиуп хотӑн мӑсэв. Кимит хӑннәхә Югорской университет етшуптӑс па ин тӑта пухӑт па эвет
историяя па обществознанияя вәнтуман рәпит. ўвеа ищиты ипуяң вәты хот йит вәйтсўв.
– Муйсӑр нумсӑт нын кәртӑң ёхан еы яма вәты-хоты пӑта тӑйӑты?
– Шєңк ям нумсӑт щит пӑта тӑйўв па вєра ӑңхаўв, ән кашӑң хӑннєхә хоттє ёха пиа тумтака па яма еы ат вәс! Лемпино кәртэв йис пурайт вўш эвӑт вәс па еы ищиты вәты пит!
Владимир НОСКИН