Киникайт ӆўӊӑтты хотн тӑйты вєр – мєт м рәпата
Вән кєр тыӆӑщ 4-мит хӑтӆӑн Нижневартовской район «Тәрум тўт» нємуп хәйт-нєӊӑт рўтьщӑты тӑхийн иха юхтум арсыр мирӑт «Вурӊа хӑтӆ» вєрсӑт. Щи мӑӊхӑтӆ ӆэщӑтты еӆпийн, вән кєр тыӆӑщ 3-мит хӑтӆӑн, ма нємасыя Нижневартовск вошӑӊ №5 Модельной библиотека хота вохсыюм, хута ха ӑктӑщум киника ӆўӊӑтты хӑннєхуятӑт пиӆа вәйтантыйӆсум па путрємӑсум.
Хән па литературной вәйтантупсєм етшуптӑсєм, ма библиотека хот кәща нє Светлана Аскатовна Губайдуллина эвӑӆт сыр-сыр айкеӆӑт уша вєрсум па щи пӑта ӆўвеӆ иньщӑссєм.
- Светлана Аскатовна, вәӆты-хоӆты щирєн па рәпатаен оӆӑӊӑн айкеӆ тўва?
- Ма ӑшкола няврємӑт историяя вәнӆтӑты нє щира сыры вәнӆтыйӆсум. Щи щирємн иса ӑн па рәпитсум. Хән киникайт ӆўӊӑтты хотн рәпата мущатсум, щиты нәмӑссум: ма тӑта еша рәпитӆум па щӑӆта ищипа ӑшколая няврємӑт вәнӆтӑты мӑнӆум. Тәп мӑнєма тӑм рәпатам әмща йис, иса ин тӑмхӑтӆ вәнты 25-кєм оӆ мӑр тӑта вәӆӆум, рәпитӆум. Киникайт ӆўӊӑтты хотн тӑйты вєр – мєт м рәпата. Щи киньща нємуӆты пураитн ӑн нәмӑссум, хуты вевтама па юврая мӑнты вєр мӑнєма ӆикмӑс. Ма тӑйты рәпатам ищи няврємӑт вәнӆтӑты щирӑтн вәӆ. Кашӑӊ хӑтӆ мӑнты мӑр мўӊ эвет па пухӑт пӑта арсыр вәйтантупсэт, ванӆтупсэт муй аӆисупсэт ӆэщӑтӆўв.
Киникайт ӆўӊӑтты айӆат ёхӆамн тӑм рәпатамн шєӊк ма, сӑмӑӊа тӑйӆыюм па щи киньща муй мӑнєма хуӆна мосӆ? Арсыр вәйтантупсэт вєрты тумпийн мўӊ эвет па пухӑт пиӆа ищиты краеведения, патриотизм, экология, история, литература па мсыева муй тўӊщирӑӊа вәӆты-хоӆты щирӑӊ ӆўӊтупсэт ӆэщӑтӆўв.
- Муй нӑӊ вєритӆӑн мўӊева лупты «Хунзи» хоттєӆ ёх рәт община музей хот йит оӆӑӊӑн, мӑта ут нын библиотека хотн хуща вєрман вәӆ?
- Щи вєр оӆӑӊӑн ма тӑмиты лупты вўтьщӑӆум: ма тӑм киникайт ӆўӊӑтты хот тӑхия вет оӆ мӑр юхӆы пєӆы веӆщи юхӑтсум. Катра ма Нижневартовск вош №9 библиотека хот кәща нєӊа рәпитсум. Россия мўвев культура щирн мӑнты тӑхийн арсыр национальной поступсэт вәӆӆӑт, мӑта ут унтасн грантӑт хоӆумты вєритӆўв. Мўӊ тӑм киникайт ӆўӊӑтты хотэвн щимӑщ грант мущатсўв па ӛхӑт мўӊ рәпитты тӑхев Модельной библиотека хота нємӑтсы.
Щимӑщ вєр пӑта киника ӆўӊӑтты хотэв шєӊк сӑмӑӊа ай па вән ёхн тӑйӆы.
Щӑӆта 2021-мит оӆн, хән ма иса тӑта рәпитты питсум, уша вєрсум, тӑм библиотека хотн шєӊк әмӑщ киникайт, мӑта утӑт Россия 50-кєм арсыр па ӆўв пўӊӆӑӆн вәӆты мирӑт ясӊӑтн хӑншум нєпекӑт вәӆӆӑт. Щи вўш эвӑӆт ма нәмӑсты питсум, хуты мўӊ библиотека хотэвн арсыр мир ясӊӑтн ищи литературной вәйтантупсэт ӆэщӑтты рӑхӆ. Щи киньща арсыр ясӊуп поэтӑт па писателят пиӆа ӆўӊтупсэт вєрты питсўв. Вантэ, Нижневартовск вән вошн сыр-сыр мир иса тэӆыева вәӆ. Ӆўӊтупсэт па вәйтантупсэт кашӑӊ оӆ мӑр ма мӑнсӑт. Щӑӆта нумӑсн юхӑтсыюв, мўӊ библиотека хот йитэвн музей па пўншты вєритӆўв. Тәняӆ 2025-мит тӑӆн мўӊ ищиты «Этноквартирник на Интернациональной» нєм тӑйты грант вухӑт хоӆумсўв. Мўӊева щи грантэв ёша павӑтты тӑӆаӊ ӆапӑт тӑхи нётупсы вєрӑс. Щи утӑт кўтн «Хунзи» нємуп хоттєӆ ёх рәт община па мўӊева нётӑс. Щит пӑта мўӊ Нижневартовск вош №5 Модельной библиотека хотэвн ай музей хот ӆэщӑтсўв, хута сыр-сыр хӑнты мир ӆәмӑтсухӑт па пурмӑсӑт «Хунзи» рәт община ёхӆўв тәсӑт. Щиты мўӊ хущева кашӑӊ пўш вошӑӊ хӑннєхуятӑт юхтыйӆӆӑт па хӑнты музей хотэвн арсыр ванӆтупсэт ӆывеӆа вєрӆыйт. Щи унтасн арсыр вошӑӊ мир сӑмӑӊа мўӊ киникайт ӆўӊӑтты хотэв тӑм йисн еӆӆы пєӆы тӑйты питсӑт.
- Светлана Аскатовна, библиотека хотн хуща, нын, аӆпа, сыр-сыр литературной вәйтантупсэт Югра па арсыр мўвӑт поэтӑт па писателят пиӆа вєрӆӑты?
- Мўӊ киникайт ӆўӊӑтты хотэвн кашӑӊ оӆ мӑр ар пєлӑк Югра мўвев поэтӑт па писателят пиӆа, мӑта хәйт-нєӊӑт «Замысел» тӑхийн вәӆӆӑт, вәйтантупсэт ӆэщӑтӆўв. Тәп тӑта мосванӑн Лидия Журавлёва поэтесса литературной вәйтантупсы мўӊ киникайт ӆўӊӑтты ёхӆўва-нєӊӆўва вєрӑс. Щӑӆта Москва хон вош па Санкт-Петербург эвӑӆт поэтӑт па писателят ищиты пура-пурайн мўӊ хущева юхтыйӆӆӑт. Тӑмхӑтӆ нӑӊ әмӑщ литературной вәйтантупсы тӑта кӑт ясӑӊӑн тәса ванӆтӑсӑн, вән пәмащипа!
Путӑр хӑншӑс:
Владимир Носкин



