«ХОРей» арӑӊ ванӆтупсы
Югра хуща «ХОРей» нємуп арӑӊ ванӆтупсы вєрты оӆӊитса – щит тәрум омсум, мўв омсум йис вєрӑт ванӆтӑӆыйт. Тӑм вєр «Конкурс культуры 2025» Югра кәща грантӑт хуща нух питӑс.
Щи нєпек «Югра-Классик» хуща рәпитты имет хӑншсӑт: Ангелина Безрукова, Екатерина Бурцева па Елена Коземиренко. Арӑӊ ванӆтупсы нємӆ «ХОРей» – щиты рўщ ясӑӊӑн вўӆы вошитты вал нємӑтӆа. Па щирн ки вўты, щит мўв кўтуп аӊкӑӆ, и пєлкӑӆн иӆ мўва хойӆ, кимӑт пєлкӑӆн тәрума хойӆ.
Мўӊ округевн тӑм проект хуща вєра ар хуятӑт рәпитты питӆӑт, ӆыв хуӆыева мўӊ Югра мўвевн вәӆты ёх. Арӑӊ ванӆтупсыйн атэӆт хуятӑт атэӆт ариты питӆӑт, пиӆаӊ ёх пиӆаӊа ариты питӆӑт, щӑӆта па ар хуятӑт иха пиӆтӑщман ариты па якты ищи питӆӑт. Тӑта ариты, якты, нарӑсты питӆӑт: арӑӊ ванӆтупсэт хуща ариты ёх (щит мӑта ёх кӑсупсыйн нух питӆӑт па Л. Казарновская «Молодая опера России» хуща ариты ёх) проект; камерной симфонической оркестр (камерный ансамбль «Консоне», струнный квартет «QUADRO», Югра концертной духовной оркестр хуща ариты ёх, увӑс мир няврємӑт пӑта вєрум искусствайт Центр хот хуща вәнӆтыйӆты няврємӑт); якты питӆӑт («Смола» якты театр па «Югра-Классик» хуща вәӆты Академия); увӑс мирев йис щира ариты ёх; йис щира нарӑсты ёх (хӑнтэт, вухаӆь мирев нарӑс хн, нын хн, тор сапӑӆ хн); «Хӑтӆ» Ас-угорской театр ёх хуща рәпитты хӑннєхуятӑт; ариты пухӑт па айӆат хуятӑт Сәрханӆ вош Знаменский нємуп колледж эвӑӆт вәӆӆӑт.
«ХОРей» арӑӊ ванӆтупсы Югра мўвев хуща вәӆты ёхӆўвн вєрӆа, щитэн ӆапӑт арсыр арӑӊ йит щира вєрса, кашӑӊ щимӑщ йит хуща мўвев омӑсты йис вўш эвӑӆт тӑмхӑтӆ вәнта хӑнты па вухаӆь мирев вәӆупсы ванӆтӑты питӆа.
Арӑӊ ванӆтупсыя юхӑтты хоттєӆ мирев шиваӆӑӆӑт тәрум омсум, мўв омсум йис вєрӑт, хӑннєхә муӆтум нәптӑт, вой-хўӆ тывум нәптӑт, юханӆўв тывум артӑт. Щи йис арӑӊ, йис моньщӑӊ нәпӑтн мўв ар сўӊӑт эвӑӆт тухӆӑӊ сотӆўв, курӑӊ сотӆўв, моньщ ёхӆўв, арӑӊ ёхӆўв мўв кўтупн ӆоӆьты тәрум ащев муӆтум аӊкӑӆ пєӆа щи таӆӑссӑт. ХОРей – щит щи Мўвев катӑӆты аӊкӑӆ, иӆ мўва па нўм мўва мӑнты мӑӊ аӊкӑӆ. Щи аӊкӑӆ хонӑӊӑн иха юхӑтӆӑт ләӊхӑт-каӆтӑт, найт-вәртӑт, мєт оӆӑӊ муӆтум имет-икет па мўв әхтыйн, мўв иӆпийн вәӆты иса хуятӑт па палэт.

Проект щи щира вєрса, мӑта тӑхийн тӑм йисн ванӆтӑты пищӑт мухты йис хӑнты па вухаӆь мир вәӆупсы ванӆтӑты. Йис увӑс мирев вәӆупсы ушӑӊ щира ванӆтӑты пӑта проект вєрты ёха Татьяна Молданова па Тимофей Молданов нётӆӑӊӑн.
Татьяна Молданова щи арӑӊ ванӆтупсы оӆӑӊӑн ӆўв тӑйты нумсӑӆ путӑртӑс:
- Арӑӊ ванӆтӑты оӆӑӊӑн проект вєрум ёхӆўв щимӑщ нумӑс хўвӑншӑк вєрсӑт – щит хуӆна 2024-мит оӆн. Хӑнты па вухаӆь ёх йис вєрӑт ки вўты, йис ёх нумсӑт, йис ӆәӊх вєрӑт хуӆна ӆыӆӑӊа миревн тӑйӆайт, араӆ пєлӑк ләӊхӑта, най-вәртӑта мирев хуӆна пойкщуман вәӆӆӑт, хуӆна арсыр мӑӊ вєрӑт тӑйӆўв. Щит пӑта арсыр мира ләӊх вєрӆўв, мӑӊ вєрӆўв ванӆтӑты ӆєваса ӑн рӑхӆ. Ма щирємн, тӑм ванӆтупсы вєрты мирев щи оӆӑӊӑн нәмӑсман вәӆӆӑт, щит пӑта щи мин, вәна вум кӑтӊӑн, щив вохсайман.
Ма щирємн, хӑнты па вухаӆь мирев ар мӑӊ вєрӑт, мӑӊ моньщӑт-путрӑт хуӆна тӑйӆӑт, па мосӆ муй ӑнтә щи вєрӑт па ёха ванӆтӑты – тӑмхӑтӆ щи оӆӑӊӑн вєра нәмӑсты мосӆ. Хән ма муӆты ӆавӑрт суртӑта муй юхтыйӆӆум, муй па ӆавӑрт нумсӑтн юхӑтӆаюм, иса пўш йис ёхӆам арӑт-путрӑт нумӑса питӆӑт. Ин ищиты щи, Пулум тәрум ар нумӑсн вәӆӆум. Тәрум ащеӆн китум сорни путалы пухиеӆ пуньхиман ар тӑӆ мӑр, ар ӆўӊ мӑр ӆўв мӑшья хотн омсӑс. Пухиеӆ иса ӑн єнмӑӆ. Щирн ӆўв ишнеӆ пєлка рăкнуптӑсӆэ, пухӑӆ пиӆа ким єтӑс па юхан тый пєӆа ӆовӑӆман мӑнӑс. Щӑта щи сорнєӊ путалэӆ пўпи хура мухємӑс па нык навӑрмӑс. Вәнт хўват навӑрман нумсӑӆ иса пўш ӆыӆӆӑс, шєӊкӆум воя йис па ащеӆа нӑптӑс…
Ма щирємн, хӑнты мирев йис вєрӑт – щит щимӑщ мўӊ сорни путалэв. Иса пўш мӑшья хотн мўӊева щи вєрӑт шавиман тӑйты мосӆ муй па па мира ванӆтӑты. Ким ки єтăӆтӑӆэв, щирн вантман тӑйты мосӆ, хӑнты мирев ӆєрӑӆ аӆ тохнємӑӆ, хӑнты мирев ӆєрӑӆ аӆ сухнємӑӆ, укщума аӆ йиӆ.
Мєт оӆӑӊ пўш арӑӊ ванӆтупсы «Югра-Классик» (Ёмвошн) хуща ванӆтӑты питӆа – щит тәнӆуп тыӆӑщн 2027-мит оӆн.
Путӑр хӑншӑс:
Пётр Молданов



